На кафедрі нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки фізико-математичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського 28–29 квітня 2017 року відбулася VI Науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених "Прикладна геометрія, дизайн, об'єкти інтелектуальної власності та інноваційна діяльність студентів та молодих учених".
У конференції взяли участь 126 авторів, серед яких 17 докторів наук, 31 кандидат наук, 50 студентів (з них один іноземний студент – бакалавр з Ірану), один член Малої академії наук – учень спеціалізованої школи №254, а також 15 аспірантів та пошукачів з прикладної геометрії та комп'ютерних наук з різних факультетів та інститутів КПІ ім. Ігоря Сікорського. Крім того, в конференції взяли також участь ще студенти та аспіранти з чотирнадцяти вишів та двох академічних наукових установ України.
Цьогоріч до участі в конференції залучилися представники Академії наук вищої освіти, Інституту надтвердих матеріалів імені В.М.Бакуля НАН України, Національного університету цивільного захисту України (м. Харків), Українського державного університету залізничного транспорту (м. Київ); НАУ (м. Київ); Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Одеської державної академії будівництва та архітектури, НУ "Львівська політехніка", НТУ "Харківський політехнічний інститут", Академії будівництва України (м. Київ), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Мелітопольської школи прикладної геометрії, Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та інших.
Дуже активну участь у конференції взяли цього року студенти ММІ, ІХФ, ПБФ, ВПІ, ФАКС, ФТІ, ФЕЛ та інших факультетів та інститутів КПІ ім. Ігоря Сікорського. Для багатьох з них вона дала змогу набути першого наукового досвіду, підготувати першу наукову публікацію, вперше виступити перед широким загалом.
Відкрив конференцію декан фізико-математичного факультету проф. В.В.Ванін. У своєму виступі він наголосив, що знання, інтелект і наполегливість учасників конференції у пошуку розв'язання наукових, технічних та економічних проблем сучасного суспільства – запорука подальшого перспективного розвитку нашої держави. Також декан ФМФ звернув увагу на те, що прикладна геометрія як наука створює науково-технічну базу для моделювання різноманітних об'єктів, явищ і процесів від машинобудування і архітектури до біології та медицини.
Дійсно, спектр наукових тем і галузей техніки, в яких учасники конференції проводили дослідження та вносили інноваційні пропозиції на основі геометричного моделювання, виявився дуже широким: це моделювання багатопараметричних процесів, авіабудування, космічна галузь, кораблебудування, металофізика, зварювання, відновлювана енергетика, буріння свердловин, відновлювальна медицина, архітектура, адитивні технології, сільськогосподарська техніка і багато іншої важливої тематики. Всі доповіді на конференції були багаті за змістом, інноваційною спрямованістю, творчим пошуком та інтелектом майбутніх наших інженерів. Варто додати, що з доповідями з актуальної тематики на конференції виступили не лише теперішні студенти, але і завтрашнє наше поповнення – школярі.
Першим з доповіддю виступив проф. Ю.М.Кузнєцов. Він на геометричних образах та прототипах показав еволюційний розвиток технічних ідей від найпростіших засобів для полювання – каменя (точки), списа для полювання (двох точок) до найсучасніших верстатів-універсалів та міжпланетних космічних кораблів. Основою такого розвитку, як сказав Ю.М.Кузнєцов, є геометрія – "правителька всіх розумових діянь людини", чим надав енергійний старт та творчий запал усім доповідям конференції.
За результатами наукової конференції видано збірник доповідей із 75 статей, розміщених на 315 сторінках.
Відкриває цей збірник стаття двох відомих учених – академіка АН ВШ професора А.В.Павлова та професора В.В.Ваніна "Фундаментальні та прикладні аспекти нарисної геометрії", в якій аналізуються аспекти та причини зближення двох наук – диференціальної та нарисної геометрії. Цей процес відбувається неминуче і є нагальною потребою сучасного етапу розвитку науки і техніки, і в результаті цього поступово створюється новий науковий напрям – прикладна геометрія ліній та поверхонь, що, залежно від геометричної природи задач техніки, розробляє відповідні узагальнені методи досліджень, застосовуючи як неперервне, так і дискретне геометричне моделювання. Але, на жаль, у галузі освіти зближення двох наук поки що не відбулося й у вищих навчальних закладах фізико-математичної та технічної спрямованості їх продовжують вивчати окремо. Таким чином, спеціалістів прикладної геометрії ліній та поверхонь взагалі ніхто не готує, попри потребу у фахівцях з вирішення вищезазначених завдань.
Варто зауважити, що тематика представлених на конференції доповідей була надзвичайно різноманітною. Ось лише деякі з них: "Алгоритм формування моделей багатофакторних процесів композиційного методу" (автори к.т.н. Є.О.Адоньєв, д.т.н. В.М.Верещага, д.т.н. А.В.Найдиш, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького), "До питання методики геометричного конструювання гвинтового шнека гичкозбиральної машини" (студент КПІ ім. Ігоря Сікорського А.М. Дзюнь, наукові керівники професор В.П.Юрчук та к.т.н., асистент О.П.Колосова), "Моделювання корабельних кривих у натуральній параметризації з лінійним законом розподілу кривини" (В.Д. Борисенко, А.С. Устенко, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова), "Обґрунтування форми ґрунтообробного дискового робочого органа" (професор В.І. Вєтохін, КПІ ім. Ігоря Сікорського), "Адитивні технології в реставрації та відтворенні елементів архітектурних об'єктів" (професор О. М. Гумен та старший викладач О. О.Лебедєва, КПІ ім. Ігоря Сікорського), "Експериментальні дослідження самодіючого мотор-шпинделя" (студент КПІ ім. Ігоря Сікорського Г.Х. Хейдарніа, науковий керівник проф. Ю.М.Кузнєцов) та інші.
Останню з названих доповідей, до речі, підготував студент, який приїхав навчатися до Києва з Ірану, але це не завадило виголосити її українською мовою.
Виступали на конференції не лише студенти, але й завтрашнє поповнення університету – школярі. Наприклад, учень спеціалізованої школи № 254 М. Довгополий (м. Київ) зробив доповідь на тему "Аналіз роботи гідравлічного дроселя на основі біметалевого приводу", у якій навів результати роботи з визначення статичних характеристик біметалевого приводу гідравлічного дроселя, проведену під керівництвом ст. викладача ММІ І.В.Ночніченка. Отримані в дослідженнях наукові результати можуть бути успішно застосовані при розробці автоматично керованих гідравлічних дроселів амортизаторів для стабілізації їх характеристик.
Велике зацікавлення аудиторії викликала також доповідь київського студента-політехніка В.Ю. Якименка "Моделювання вузлів ракети "Союз У-2" у ракетомоделюванні", підготована у співавторстві з викладачами кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки О.М.Воробйовим, к.т.н. О.О.Головою та Ю.В.Лазарчук-Воробйовою. Її було присвячено створенню твердотільної 3D-моделі коригуючуго сопла та конструкції самої ракети "Союз У-2" у ракетомоделюванні. У доповіді переконливо обґрунтовано та успішно продемонстровано новий спосіб конструювання та виготовлення вузлів ракет для ракетомодельного спорту. Цей спосіб дозволяє за допомогою системи парашутів спускати на землю всі три ступені ракети і після цього їх знову запускати. Цікаво, що одна з моделей таких ракет була успішно продемонстрована доповідачем учасникам конференції. Зауважимо, що вона брала участь у чемпіонаті світу з ракетомодельного спорту, який проходив 23–29 серпня 2016 року у Львові й на якому команда України отримала звання абсолютного чемпіона світу, завоювавши 12 медалей. Доповідач у складі юніорської команди представляв там моделі власної розробки і виготовлення.
Хочеться побажати організаторам науково-практичної конференції, викладачам кафедри та студентам, які мають творчий поклик та сповнені нових перспективних ідей, нових творчих і наукових здобутків!
