Галецький Олександр Сергійович

З вересня відновлять стаціонарні заняття навчальні заклади у тих регіонах, де ситуація з COVID-19 буде в межах норми. Про це під час візиту до КПІ ім. Ігоря Сікорського повідомив тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет. «Дистанційне навчання буде лише елементом отримання додаткових знань. Навчання в аудиторіях ніхто не скасовуватиме», – зазначив керівник МОН.

Під час навчання обмежуватиметься кількість студентів на заняттях. Дотепер, згідно із санітарними нормами, в аудиторії одночасно можна було перебувати не більш як десяти особам. Та нещодавно, як зазначив Сергій Шкарлет, МОН звернулося до Уряду з пропозицією дозволити навчання у групах до 20 студентів. Зараз там готують проєкт постанови КМУ. І остаточне рішення мають ухвалити на нараді уряду із санепідеміологами й освітянами. Очільник Міносвіти впевнений, що новий навчальний рік для більшості вишів України розпочнеться у звичному режимі.

КПІ ім. І. Сікорського – один із перших університетів України, що визначив міжнародну співпрацю пріоритетним шляхом розвитку та нових перспектив освітнього закладу. Технічні виші завжди перебували на вістрі інновацій та наукового прогресу. В сучасному світі цифрова індустрія веде перед в усіх галузях і потребує фахівців найвищого рівня.

Ось уже чотири роки КПІ ім. І. Сікорського ефективно взаємодіє з компанією Huawei.

14 липня співпраця перейшла на новий етап: ХУАВЕЙ УКРАЇНА та КПІ ім. Ігоря Сікорського уклали угоду про відкриття на базі університету Академії інформаційних і мережевих технологій, авторизовану Huawei. Документ підписали ректор університету Михайло Згуровський та заступник директора з питань постачання і сервісу Хуавей Україна Дін Нін.

Програма Академії ґрунтується на унікальному синтезі традиційної освіти, що передбачає безпосередній контакт викладача та студента, з мультимедійними навчальними курсами і засобами тестування на базі сучасних технологій.

Такий метод навчання готує майбутніх випускників університету до роботи в галузі мережевих та інформаційних технологій у державному та приватному секторах економіки. Учасники програми отримають можливість розпочати свою кар’єру в ХУАВЕЙ УКРАЇНА або партнерських компаніях.

«КПІ ім. Ігоря Сікорського – стратегічний партнер ХУАВЕЙ УКРАЇНА. Ми високо цінуємо нашу співпрацю. Відкриття на базі університету Академії інформаційних і мережевих технологій має на меті надання студентам нових можливостей для навчання, бізнес-консалтингу та ідей щодо проєктування мереж. ХУАВЕЙ УКРАЇНА об’єднує зусилля всіх зацікавлених сторін для сприяння якнайширшій цифровій трансформації, вивченню можливостей для майбутнього, розвитку талантів та екосистеми загалом», – зазначив під час заходу заступник директора з питань постачання і сервісу Дін Нін.

«Створення Академії ІСТ Huawei в КПІ ім. І. Сікорського дає нам додатковий шанс і додаткову можливість особливо для тих молодих людей, які обирають собі цей фах. Тому що програми, які застосовують в цій Академії, відповідають найвищим світовим стандартам і вони надзвичайно цікаві з огляду на сам процес навчання. Співпраця дозволить значно підвищити і якість підготовки майбутніх фахівців в галузі ІТ, і їхню кількість», – наголосив ректор КПІ ім. І. Сікорського Михайло Згуровський.

Huawei є провідним світовим постачальником інфраструктури інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), а також інтелектуальних пристроїв. Комплексний портфель продуктів, рішень і послуг Huawei є конкурентним і безпечним. Компанія відкрито співпрацює з партнерами з екосистем та сприяє якнайширшому впровадженню інновацій в роботу організацій усіх форм.

Huawei – це приватна компанія, яка повністю належить її співробітникам. Заснована 1987 року.

В Україні компанія Huawei здійснює діяльність з 2000 року.

Таку головну ідею покладено в основу законопроєкту, запропонованого майже двадцятьма народними депутатами Верховної Ради. Він зареєстрований за номером 3799.

Автори взяли до уваги приклад технологічно розвинених країн світу, які сьогодні є лідерами експорту інженерних послуг. В Україні ж ринок інноваційних технологій досі перебуває лише на стадії становлення. Змінити ситуацію на краще зможе податкове стимулювання компаній-розробників.

Законопроєкт передбачає зниження ставки податку на доходи фізосіб з 18 до 9% та зменшення ставки єдиного соціального внеску з 22 до 5%. Ці зміни стосуватимуться «суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи», тобто компаній, які не менш ніж 70% своїх доходів отримують від інженерної справи та інжинірингової діяльності. Крім того, щонайменше у 100 працівників компанії має бути відповідна освіта.

Зрештою, з кадровим потенціалом в Україні проблем нема, однак через брак ефективного менеджменту та державної підтримки світовий ринок інженерних послуг для України поки що недоступний.

Голова вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Ільченко впевнений: ухвалення цього законопроєкту є вкрай важливим. Адже інжинірингова наукомістка інтелектуальна дослідницька діяльність має бути затребувана, послуги наших фахівців мають замовлятися у вигідних експортних контрактах.

Директор Інституту аерокосмічних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського професор Іван Коробко переконаний: зменшення ставок оподаткування є лише першим кроком у напрямі забезпечення правової підтримки вітчизняних високотехнологічних виробництв.

Директор Механіко-машинобудівного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського член-кореспондент НАН України Микола Бобир запевняє, що українські компанії не залишатимуться без замовлень, оскільки співпраця з інжиніринговими структурами є дуже вигідною для високотехнологічних промислових підприємств, даючи змогу не утримувати власні великі конструкторські бюро, а замовляти ті чи інші роботи інжиніринговим фірмам. Це поширена практика у світі.

Ухвалення цього законопроєкту дасть поштовх до стрімкого розвитку сфери інжинірингу та інженерних послуг – так, як це відбулося з ІТ-ринком. А це висока додана вартість кінцевого продукту, примноження надходжень до бюджету країни, нові високоінтелектуальні робочі місця в Україні й гідна оплата праці фахівців відповідно до світових стандартів.

Команда вчених КПІ оприлюднила результати наступного прогнозу поширення пандемії COVID-19 в Україні до кінця липня цього року. За даними вчених, епідеміологічна ситуація протягом четвертого етапу послаблення карантинних заходів продовжує залишатися складною у регіонах Західної України та м. Києві. Погіршується ситуація у Харківській, Донецькій та Одеській областях, що пов’язано зі зростанням мобільності населення, зниженням рівня безпечності та дисципліни людей. Напруженою залишається ситуація з госпіталізацією в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській областях і м. Києві. Разом з тим в цілому по Україні результати виконаного прогнозного моделювання свідчать про можливий початок повільної спадної тенденції поширення пандемії.

Дослідження загальної (пішої та автомобільної) мобільності населення показують, що вона продовжує значно перевищувати первинні показники початку року. Середня автомобільна мобільність за період із 17 червня по теперішній час становила в середньому 160% від початку року, а піша – 130%.

Між збільшенням кількості тестувань і кількістю виявлених хворих виявлена чітка статистична залежність (практично лінійна), яка визначається комплексом факторів розвитку епідеміологічної ситуації. Разом з тим на попередніх етапах послаблення карантину характер цієї залежності час від часу змінювався, що вказує на те, що точка насичення, яка пов’язана з максимальним охопленням потенційних хворих в Україні, ще не досягнута.

Результати прогнозного моделювання, отримані з використанням методу подібності в математичному моделюванні, рекурентної нейронної мережі із довгою короткостроковою пам’яттю і нейронної мережі Back Propagation, вказують на початок тенденції повільного згасання пандемії в другій половині липня. Подальше поширення хвороби буде залежати як від системних, ефективних дій влади, так і від соціальної дисципліни населення, що набуває особливої ваги, зокрема з огляду на наближення нового навчального року.